Урок 1. Механічний рух. Відносність руху та спокою
Тип уроку: урок формування понять і розвитку вмінь досліджувати та пояснювати механічний рух.
Основна ідея уроку: сформувати початкове розуміння механічного руху та підвести учнів до усвідомлення його відносності через спостереження, аналіз ситуацій, моделювання та навчальний діалог.
Результати навчання у фокусі уроку
| Група | Результат, який формуємо |
|---|---|
| 1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження | Спостерігає механічний рух тіл; визначає, чи змінюється положення тіла відносно інших тіл; описує рух із використанням обраного тіла відліку. |
| 2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації | Аналізує словесні, графічні та схематичні описи руху; порівнює положення тіла в різні моменти часу; представляє ситуацію руху за допомогою схеми. |
| 3. Усвідомлення закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки | Розуміє механічний рух як зміну положення тіла в просторі з плином часу відносно інших тіл; усвідомлює відносність руху і спокою. |
| 4. Розвиток наукового мислення, розв'язання проблем | Аналізує ситуації, у яких те саме тіло може перебувати у стані спокою або рухатися; визначає тіло відліку та обґрунтовує свій висновок. |
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
Привітання. Перевірка готовності учнів до роботи.
Учитель:
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ фізики — «Механічний рух».
— Здається, що рух — це щось дуже просте. Ми щодня бачимо автомобілі, людей, велосипеди, літаки, рух води. Але фізика ставить запитання:
Як визначити, рухається тіло чи перебуває у спокої?
ІІ. Актуалізація досвіду учнів
Учитель демонструє або описує кілька ситуацій:
автомобіль рухається дорогою;
людина сидить у автобусі;
автобус рухається;
Місяць рухається навколо Землі;
книга лежить на столі.
Учні визначають:
рухається / не рухається.
Після відповідей учитель ставить додаткове запитання:
А чи завжди можна однозначно сказати, що тіло рухається або перебуває у спокої?
ІІІ. Проблемна ситуація
Учитель демонструє ситуацію:
Учень сидить у автобусі, який рухається дорогою.
Запитання:
— Учень рухається?
Учні:
— Так.
Учитель:
— А відносно автобуса?
Учні:
— Ні.
— То учень рухається чи перебуває у спокої?
Учні можуть дати різні відповіді.
Учитель:
Отже, одна й та сама ситуація може мати різний опис. Від чого це залежить?
Проблемне запитання
Чому одне й те саме тіло може одночасно перебувати у спокої та рухатися?
IV. Спостереження та аналіз
Учитель демонструє рух іграшкового автомобіля по столу.
Запитання
— Як ми визначили, що автомобіль рухається?
— Що змінилося?
— Відносно чого змінилося його положення?
Учні формулюють:
Автомобіль рухається, якщо його положення змінюється з часом відносно інших тіл.
Учитель вводить поняття:
Механічний рух
Механічний рух — це зміна положення тіла в просторі з плином часу відносно інших тіл.
V. Тіло відліку
Учитель пропонує ситуацію:
Автомобіль рухається дорогою.
Запитання:
— Відносно чого ми можемо визначати його положення?
Учні називають:
дороги;
дерева;
будинки;
дорожні знаки;
Землю.
Учитель:
Тіло, відносно якого визначають положення інших тіл, називають тілом відліку.
VI. Навчальний діалог «Хто рухається?»
Учитель пропонує ситуацію:
Дівчинка сидить у вагоні потяга. Потяг рухається.
Розглянемо кілька тіл:
дівчинка;
сидіння;
вагон;
дерево біля колії;
будинок біля дороги.
Завдання
Визначте, чи рухається дівчинка:
| Відносно чого? | Стан |
|---|---|
| сидіння | |
| вагон | |
| дерева біля колії | |
| будинку | |
| Землі |
Учні заповнюють таблицю.
Обговорення
Учитель:
— Чому відповіді різні?
Учні:
— Тому що ми розглядаємо рух відносно різних тіл.
VII. Відносність руху і спокою
Учитель формулює висновок:
Рух і спокій є відносними: одне й те саме тіло може бути нерухомим відносно одного тіла та рухатися відносно іншого.
Приклад
Пасажир автобуса:
перебуває у спокої відносно автобуса;
рухається відносно дороги;
рухається відносно будинків;
рухається відносно дерев.
VIII. Робота зі схемою
Учні отримують схематичне зображення:
автобус → пасажир → дорога → дерево
Завдання
Для кожної пари визначити:
яке тіло розглядаємо;
яке тіло обираємо за тіло відліку;
чи є тіло в русі;
чи перебуває воно у спокої.
Учні представляють свої відповіді.
IX. Дослідницьке завдання «Зміни тіло відліку»
Учитель пропонує ситуацію:
Дівчинка йде по салону автобуса, який рухається дорогою.
Запитання
Відносно чого дівчинка:
рухається?
може перебувати у спокої?
Учні мають знайти щонайменше два варіанти.
Після цього:
А чи може бути так, що дівчинка рухається відносно автобуса і одночасно рухається відносно дороги, але її швидкість відносно дороги буде іншою?
Це питання створює передумову для наступних уроків, де розглядатимуться характеристики руху.
X. Робота в парах
Завдання «Визнач тіло відліку»
Для кожної ситуації визначте тіло відліку, відносно якого зручно описувати рух.
1. Рух автомобіля по трасі.
2. Політ літака.
3. Рух ліфта.
4. Падіння яблука з дерева.
5. Рух велосипедиста.
Після виконання учні пояснюють свій вибір.
XI. Застосування знань
Ситуація 1
Пасажир сидить у потязі. Потяг стоїть на станції, а поруч починає рухатися інший потяг.
Пасажиру здається, що рухається його потяг.
Запитання:
— Чому виникає таке враження?
— Що потрібно врахувати, щоб правильно визначити рух?
Ситуація 2
Людина стоїть на ескалаторі, який рухається.
Запитання:
— Чи рухається людина?
— Відносно ескалатора?
— Відносно підлоги торговельного центру?
Ситуація 3
Два велосипедисти рухаються поруч з однаковою швидкістю.
Запитання:
— Чи змінюється положення одного велосипедиста відносно іншого?
— Який стан руху можна спостерігати відносно іншого велосипедиста?
XII. Формувальне оцінювання
| Ознака результату | Дія учня |
|---|---|
| Розпізнає рух | визначає, чи змінюється положення тіла |
| Визначає тіло відліку | правильно обирає тіло, відносно якого описується рух |
| Пояснює відносність | показує, що стан тіла залежить від обраного тіла відліку |
| Аналізує ситуацію | розглядає один рух відносно кількох тіл |
| Аргументує | пояснює свою відповідь, а не лише називає її |
| Представляє інформацію | використовує схему або таблицю для опису руху |
XIII. Рефлексія
«Зміни точку зору»
Учитель пропонує завершити:
Раніше я вважав/вважала, що рух — це...
Тепер я розумію, що для визначення руху потрібно...
Я можу пояснити, чому тіло може одночасно...
Тіло відліку потрібне для того, щоб...
XIV. Домашнє завдання
Обов'язкове
Опрацювати матеріал уроку.
Навести три приклади відносності руху і спокою з повсякденного життя.
Для кожного прикладу зазначити:
тіло, рух якого розглядається;
тіло відліку;
стан тіла відносно нього.
Дослідницьке
Придумати ситуацію, у якій одне й те саме тіло одночасно перебуває у спокої відносно одного тіла та рухається відносно іншого, і представити її за допомогою схеми.
Підсумкове запитання уроку
Чи можна сказати, що тіло «рухається» або «перебуває у спокої», не вказавши, відносно якого тіла ми це визначаємо?
Немає коментарів:
Дописати коментар