Тип уроку: урок формування нових знань і розвитку вмінь спостерігати, описувати та класифікувати об'єкти і явища природи.
Форма проведення: урок-дослідження з елементами навчального діалогу.
Результати навчання у фокусі уроку
| Група | Результат, який формуємо |
|---|---|
| 1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження | Спостерігає за об'єктами та явищами природи; виділяє їхні істотні ознаки; розрізняє фізичні тіла та фізичні явища на основі спостереження. |
| 2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації | Опрацьовує інформацію про фізичні тіла та явища; порівнює, групує й класифікує наведені приклади; описує результати спостереження, використовуючи фізичні терміни. |
| 3. Усвідомлення закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки | Пояснює, що фізика досліджує фізичні тіла, речовини та явища природи; встановлює зв'язок між властивостями тіл і явищами, які з ними відбуваються; наводить приклади фізичних явищ у природі та повсякденному житті. |
| 4. Розвиток наукового мислення, розв'язання проблем | Ставить запитання до спостережуваного явища; визначає, що саме потрібно з'ясувати; висловлює припущення щодо причин або умов виникнення явища та обґрунтовує його на основі спостережень. |
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Учитель:
— На минулому уроці ми з'ясували, що фізика допомагає людині пізнавати природу за допомогою спостережень, дослідів та експериментів. Сьогодні спробуємо з'ясувати: що саме досліджує фізика?
ІІ. Актуалізація знань
Вправа «Що нас оточує?»
На екрані або на столі демонструються:
м'яч, склянка з водою, магніт, олівець, термометр, камінь, лампа.
Запитання:
- Що ви бачите?
- Що з переліченого можна взяти в руки?
- Що можна виміряти?
- Що може змінюватися?
- Що з побаченого є об'єктом природи, а що — результатом діяльності людини?
Учні висловлюють припущення.
Учитель не дає готового визначення, а пропонує продовжити дослідження.
ІІІ. Мотивація. Проблемна ситуація
Учитель демонструє склянку з водою та кубик льоду.
Запитання:
Що ми бачимо?
Учні називають:
- склянку;
- воду;
- лід.
Учитель:
А тепер подивімося на те, що відбувається.
Учні спостерігають за таненням льоду.
Запитання:
- Що залишилося незмінним?
- Що змінилося?
- Що ми можемо назвати тілом, а що — явищем?
- Чи можна сказати, що танення — це тіло?
- Чи можна сказати, що лід — це явище?
Проблемне запитання
Чим фізичне тіло відрізняється від фізичного явища?
Учні висловлюють перші припущення.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Фізичні тіла
Учитель демонструє кілька предметів:
- м'яч;
- олівець;
- камінь;
- склянку;
- металеву кульку.
Запитання
— Що спільного між цими об'єктами?
— Чи мають вони форму?
— Чи займають певне місце у просторі?
— Чи можна визначити їхні розміри?
Учні формулюють висновок.
Фізичним тілом називають окремий предмет або об'єкт, який має певну форму, об'єм і займає певне місце у просторі.
Завдання
Розподіліть наведені об'єкти на дві групи:
тіла / не тіла
М'яч, повітря, автомобіль, вода, олівець, склянка, камінь, сонячне світло.
Після виконання учні пояснюють свій вибір.
V. Фізичні явища
Учитель демонструє або описує:
- падіння м'яча;
- нагрівання води;
- танення льоду;
- рух автомобіля;
- поширення світла;
- звучання музичного інструмента.
Запитання
— Що спільного між цими прикладами?
— Чи є вони предметами?
— Що в них відбувається?
— Чи можемо ми спостерігати зміни?
Учні формулюють висновок:
Фізичне явище — це зміна, яка відбувається з тілами або речовиною, але не супроводжується утворенням нової речовини.
Учитель звертає увагу, що фізичні явища можуть бути різними.
VI. Класифікація фізичних явищ
Учням пропонується набір прикладів:
рух автомобіля; падіння каменя; нагрівання води; танення льоду; поширення світла; відбивання світла від дзеркала; звучання струни; поява веселки.
Завдання
Спробуйте об'єднати явища у групи.
Учні працюють у парах або малих групах.
Можливий результат:
| Група явищ | Приклади |
|---|---|
| Механічні | рух автомобіля, падіння каменя |
| Теплові | нагрівання води, танення льоду |
| Світлові | поширення світла, відбивання світла, веселка |
| Звукові | звучання струни |
Учитель:
— За якою ознакою ви об'єднали явища?
— Чи можна один і той самий об'єкт пов'язати з різними фізичними явищами?
VII. Навчальний діалог «Що відбувається з тілом?»
Учитель демонструє або описує ситуацію:
М'яч лежить на столі. Учень штовхає його. М'яч починає рухатися, а через деякий час зупиняється.
Запитання
- Яке тіло ми спостерігаємо?
- Що з ним відбулося?
- Які фізичні явища відбулися?
- Чому м'яч почав рухатися?
- Чому він зупинився?
- Що потрібно було б змінити, щоб м'яч рухався інакше?
Учні висловлюють припущення.
Учитель звертає увагу:
Одне фізичне тіло може бути учасником різних фізичних явищ.
VIII. Дослідницьке завдання
«Знайди фізику навколо себе»
Учням пропонують обрати один об'єкт навколо себе та заповнити схему:
Фізичне тіло → його властивість → фізичне явище, яке з ним може відбуватися
Наприклад:
М'яч → пружність → деформація під час удару.
або
Металева ложка → теплопровідність → нагрівання під час контакту з гарячою водою.
Запитання для учнів
- Яке тіло ви обрали?
- Яку його властивість помітили?
- Яке явище з ним відбувається?
- Як ви можете це перевірити?
IX. Формування вміння ставити запитання
Учитель пропонує учням перетворити твердження на дослідницьке запитання.
Твердження:
«Лід тане швидше в теплому місці».
Учні формулюють:
Від чого залежить швидкість танення льоду?
Інший приклад:
«М'яч після удару змінює напрям руху».
Можливе запитання:
Від чого залежить напрям руху м'яча після удару?
Учитель звертає увагу:
Фізичне явище стає предметом дослідження, коли ми ставимо до нього запитання.
X. Первинне застосування
Завдання «Тіло чи явище?»
Учням пропонуються слова:
м'яч, рух, вода, нагрівання, камінь, падіння, склянка, світіння лампи, олівець, звук.
Потрібно розподілити їх на дві групи.
Після виконання:
Оберіть один приклад із кожної групи та складіть речення, у якому ці поняття будуть пов'язані.
Наприклад:
М'яч — фізичне тіло.
Падіння м'яча — фізичне явище.
XI. Узагальнення
Вправа «Закінчи речення»
- Фізика — це наука, яка...
- Фізичне тіло — це...
- Фізичне явище — це...
- Прикладом фізичного тіла є...
- Прикладом фізичного явища є...
- Щоб дослідити фізичне явище, можна...
- Щоб перетворити спостереження на дослідження, потрібно поставити...
XII. Формувальне оцінювання
Учитель спостерігає, чи учень:
| Ознака результату | Дія учня |
|---|---|
| Розпізнає фізичне тіло | правильно визначає об'єкт як фізичне тіло |
| Розпізнає фізичне явище | визначає зміни, які відбуваються з тілом або речовиною |
| Порівнює | знаходить спільні та відмінні ознаки |
| Класифікує | групує фізичні явища за певною ознакою |
| Описує | використовує фізичну термінологію |
| Ставить запитання | формулює запитання, яке можна дослідити |
| Висуває припущення | пропонує можливе пояснення явища |
| Обґрунтовує | пояснює, на чому ґрунтується його припущення |
Самооцінювання
Сьогодні я можу:
☐ пояснити, що таке фізичне тіло;
☐ пояснити, що таке фізичне явище;
☐ розрізнити тіло та явище;
☐ класифікувати фізичні явища;
☐ навести власні приклади;
☐ поставити запитання до фізичного явища;
☐ висловити припущення щодо причини явища.
XIII. Рефлексія
«Одне тіло — одне явище — одне запитання»
Учень записує:
Фізичне тіло: __________________
Фізичне явище, пов'язане з ним: __________________
Запитання, яке я хотів/хотіла б дослідити: __________________
XIV. Домашнє завдання
Обов'язкове
- Опрацювати матеріал уроку.
- Навести 5 прикладів фізичних тіл і 5 прикладів фізичних явищ.
- Для двох обраних фізичних явищ сформулювати по одному запитанню, яке можна дослідити.
Дослідницьке
Обрати одне фізичне явище, яке можна спостерігати вдома, і скласти короткий план його дослідження:
- Що спостерігатиму?
- Що хочу з'ясувати?
- Яке припущення можу висунути?
- Як можна перевірити припущення?
Підготовка до наступного уроку
Підготувати приклад ситуації, у якій для дослідження фізичного явища доцільно використати спостереження, експеримент або теоретичне пояснення.
Немає коментарів:
Дописати коментар